гриценко

Про кандидата

Анатолій Степанович Гриценко (25 жовтня 1957, село Багачівка, Звенигородський район, Черкаська область) — український політик і військовий діяч, міністр оборони України (2005—2007), голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (від 2007), голова «Громадянської позиції». Полковник запасу. Кандидат технічних наук (з 1984). Автор понад 100 наукових робіт.
Володіє англійською мовою.
Захоплення — шахи, преферанс, туризм, риболовля.

1974 року закінчив Київське суворовське військове училище з золотою медаллю.
1979 — закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище.
Проходив службу в стройових частинах (начальник групи обслуговування військової частини у місті Охтирка), 8 років працював викладачем у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі, на штабних посадах в Міноборони України.
1994–1997 — начальник Управління проблем військової безпеки і військового будівництва Науково-дослідного центру Генерального штабу Збройних Сил України.
1993 — закінчив Інститут іноземних мов Міністерства оборони США.
1994 — закінчив оперативно-стратегічний факультет Університету Військово-повітряних сил США.
1995 — закінчив курси підвищення кваліфікації при Академії Збройних Сил України.
1997–1999 — очолював аналітичну службу апарату РНБО.
З грудня 1999 р. — президент Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Одночасно, з лютого 2000 року — позаштатний консультант Комітету питань національної безпеки оборони Верховної Ради України, а з листопада 2000 року — член Громадської ради експертів з внутрішньополітичних питань при Президенті України.
У червні 2004 р. призначений керівником інформаційно-аналітичного забезпечення виборчої кампанії Віктора Ющенка.
4 лютого 2005 року Гриценко призначений міністром оборони України. Обіймав цю посаду в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.
4 грудня 2007 року створено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, головою якого став Анатолій Гриценко.
11 грудня 2008 року Анатолій Гриценко очолив Всеукраїнську громадську організацію «Громадянська позиція».
14 січня 2014 року Анатолій Гриценко написав заяву про вихід із фракції «Батьківщина», «у зв’язку з неможливістю впливати на рішення, що приймаються».
Має прозахідні погляди, зокрема, виступає за вступ України до НАТО та ЄС. Однак, у той же час, питання вступу України до НАТО вважає наразі неактуальним.

Програма

МИ МАЄМО РОЗПРАВИТИ КРИЛА!

На посту Президента виконуватиму програму нашої партії «Громадянська позиція». Програма розміщена на сайті www.grytsenko.com.ua.

Але будемо відвертими, людям зараз не програми потрібні. Хтось ті розлогі тексти після виборів згадував? Звітував?

Людям зараз інше потрібно – впевненість, що після виборів їхнє життя стане безпечним і кращим. Що їх знову не обдурять. Що про людей не забудуть до наступних виборів. Що дане на виборах слово – Президент триматиме, а обіцяне – виконає. От це головне, а не програми з солодкими популістськими гаслами.

Я – офіцер і завжди тримаю слово. Завжди говорю правду, навіть якщо вона гірка і не всі її хочуть чути. Офіцер природно турбується про людей і захищає їх від несправедливості.

Для офіцера відповідальність, честь і гідність – не пусті слова. В них глибинний смисл і життєва цінність. Ніколи не розмінював честь – на посади, не вимірював гідність – сумою грошей.

Так мене вчили батьки, вчителі й командири, так само виховуємо наших дітей – двох синів і двох доньок.

Вважаю за честь той факт, що тисячі людей, цивільних і військових, дзвонять і пишуть, звертаються за підтримкою і порадою постійно. А з початком російської агресії – так особливо, практично цілодобово.

Чому звертаються до мене, хоч зараз не маю ні посад, ні повноважень? Довіряють, бо людей не зраджував ніколи. А ще – тому що справжній, відкритий і доступний, за охоронцями й піарниками від людей не ховаюся.

Маю гідну освіту, отриману в Україні й закордоном. Лекції в Гарварді читав. Кандидатську дисертацію писав сам, не купував.

Маю досвід роботи з громадським сектором – свого часу Центр Разумкова під моїм керівництвом став найпотужнішим аналітичним центром у Центральній і Східній Європі.

На переговорах з главами інших держав перекладачі мені не потрібні, сам вільно володію англійською.

Не потрібні шпаргалки і суфлери, сферу відповідальності Президента знаю добре й готовий діяти з першого дня, рішуче й ефективно.

Моїх кумів Ви не знали й не знатимете – на посади призначаю виключно за моральними і професійними ознаками. І не за партійними квотами, це точно!

Мені не потрібні державні резиденції – жодного дня в них не жив, будучи міністром і депутатом.

Економіку можна підняти з руїн і досить швидко. Знаю, як це зробити.

Не можна півдня робити реформи – і потім півдня красти. Мені легко проводити люстрацію й долати корупцію – сам по життю хабарів не брав і не давав. Ніколи!

За спиною не маю олігархів, тому мені легко зруйнувати їхні монополії і створити рівні для всіх підприємців умови ведення бізнесу.

Незалежний суд, захищена власність, доступні кредити і стимулюючі податки – в цьому запорука успіху бізнесу і росту його капіталізації, а не в корупційних тендерах, непрозорій приватизації і бюджетних «схемах».

Мені не потрібні підлабузники і творці «схем» – потрібні професійні й моральні люди, здатні мати власну думку, але спільну мету.

Відокремити бізнес від влади, змусити чиновників жити на зарплату легко – бо сам не маю ні бізнесу, ні офшорних компаній, ні зарубіжних рахунків.

Країну можна захистити від ворога, навіть якщо в нього армія сильніша.

Можете бути впевненими: під моїм керівництвом Україна би Крим не втратила, свою зброю ворогу – не здала!

Як Верховний головнокомандувач, сам здатен визначити завдання військовим командирам – вони їх виконували беззаперечно, коли був міністром, і виконають зараз!

На пост міністра оборони полковником прийшов – полковником і пішов, без жодних орденів і почесних звань. Для мене головне – боєздатність армії і захист людей.

Від нинішньої влади в мене теж, як і у Вас, часом закипає на душі й стискаються кулаки.

Україні потрібен Президент, який робить щасливими й заможними не кілька знайомих родин, а мільйони незнайомих співгромадян.

Україні потрібен Президент, який не вимагає «роби, як я сказав», а власним прикладом показує «роби, як я».

Україні потрібен Президент, для якого суспільні й національні інтереси будуть завжди вищими його власних, партійних, чи бізнесово-кланових інтересів.

Обіцяю Вам, що після обрання на пост Президента:

Організую і забезпечу надійну оборону країни від агресора.

Зорієнтую силові структури на захист народу і країни, а не влади від народу.

Проведу люстрацію чиновників, насамперед суддів і правоохоронців.

Очищу державу від корупції, змушу чиновника дотримуватися Закону.

Створю сприятливі умови для бізнесу, але влада більше не прислужуватиме олігархам.

Працюватиму чесно, відповідально і прозоро – з першого ж дня.

Зберу команду професіоналів, яка працюватиме не на рейтинг – на результат.

Поверну владі людяність, зроблю владу відкритою для громадськості. Номер телефону не змінюю 14 років, з моменту придбання першої мобілки. Розмістив його в Інтернеті, ще коли був міністром: 067-4418756.

 

Для великих звершень маємо відродити довіру: між людьми, між Сходом і Заходом, між суспільством і владою.

Довіра до влади базується на моральності, відповідальності й професійності Президента. Бо саме Президент задає тон, вектор і рівень вимог до усієї державної машини.

Впевнений, що саме з України піде відродження духовності у всьому світі. Нам лише треба повірити в себе, у свій народ, у свою країну.

Ми маємо розправити крила!