boyko

Про кандидата

Народився 9 жовтня 1958 р. у м. Горлівка Донецької області. За освітою — хімік-технолог (закінчив Московський хіміко-технологічний інститут), 2001 року одержав бакалаврський диплом інженера-економіста (закінчив Рубіжанську філію СНУ ім. В. Даля).
Трудову біографію розпочав майстром на Рубіжанському хімічному заводі «Зоря», потім очолив завод на посаді генерального директора. Обіймав керівні посади в АТ «Лисичанськнафтооргсинтез» (нині ЛиНОС), державної корпорації «Укрвибухпром» (Київ), був головою правління АТ «УкрТатнафта» (Кременчук) і головою Наглядової ради ВАТ «Укртранснафта».
У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.
У серпні 2003 року Бойко став першим заступником міністра палива й енергетики.
2 березня 2005 року звільнений з посади першого заступника Міністра палива та енергетики України — голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
23 квітня 2005 р. обраний головою Республіканської партії України. На парламентських виборах 2006 р. РПУ увійшла до складу Опозиційного блоку «НЕ ТАК!», проте блок не подолав 3-відсотковий бар’єр.
4 серпня 2006 року призначений міністром палива і енергетики (в уряді Віктора Януковича).
18 грудня 2007 року звільнений з посади Міністра палива та енергетики України у зв’язку з обранням Верховної Ради VI скликання.
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 р., обраний за списками Партії регіонів
11 березня 2010 року призначений на посаду Міністра палива та енергетики України (в уряді Миколи Азарова).
9 грудня 2010 року у зв’язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади України Президентом України В. Ф. Януковичем звільнений з посади Міністра палива та енергетики України та призначений Міністром енергетики та вугільної промисловості України.
24 грудня 2012 року Указом Президента України № 728/2012 призначений Віце-прем’єр-міністром України.
З 28 січня 2014 р. — виконуючий обов’язки віце-прем’єр-міністра України.
У Юрія Бойка 6 дітей. Подружжя Віра і Юрій Бойко виховують 3 синів і 3 дочок.
26 березня Юрій Бойко подав документи в ЦВК на реєстрацію кандидатом у президенти України.

Програма

На початку 2014 року Україна опинилась у найскрутнішій політичній, економічній та громадянській кризі за весь період державної незалежності. Вперше український народ постав перед загрозою зникнення нашої країни у її звичних кордонах. Перед межею громадянського конфлікту, який несамовито розпалювали політики. Перед економічною прірвою, на дні якої чекає абсолютний колапс усіх систем життєзабезпечення держави.

У цей час Україна потребує кардинально нового принципу державного управління. Ми більше не можемо покладати всі свої надії і сподівання на один центр політичних рішень, на одного політичного лідера, який може неочікувано зникнути, залишивши свою країну на самоті. Саме тому я пропоную громадянам України обирати не ідеологію, а конкретні пропозиції змін у системі. Системі керування економікою, системі регіонального самоврядування, врешті решт, системі нашої взаємодії із усім світом.

Впевнений, що українці зможуть подолати жорстке випробовування, яке перед нами поставила історія. І цей період закладе фундамент нової держави – єдиної, вільної, сильної України.

Українці неодноразово доводили, що розколоти нашу державу не вдасться. Живий ланцюг рук від Луганська до Львова знищить будь-які зазіхання на нашу єдність. І цими самими руками ми збудуємо ту економіку, яка зробить Україну конкурентною, динамічною державою на світовій арені.

Мої цілі як кандидата на пост Президента України:

1. Зберегти цілісність країни та забезпечити взаємоповагу Заходу та Сходу

Україна є єдиною великою родиною, хоча кожен із нас – особливий. Та наші особливості не можуть бути причиною сварок, як того часто хочуть радикально налаштовані злодії від політики. У нашому розмаїтті криється наше багатство. Україна унікальна поєднанням індустріального Донбасу та старовинної Львівщини, багатонаціональними мегаполісами на кшталт Києва та Одеси, високим рівнем поваги до наших сусідів незалежно від їхнього походження або мови, якою вони вітаються, читають вірші улюблених поетів чи освічуються в коханні.

Наше розмаїття є ключем до розвитку. І саме тому я докладу усіх зусиль до його збереження. Дві державні мови – українська та російська – стануть запорукою рівності наших прав за зразками Європи та Північної Америки.
2. Зробити Україну економічно сильною державою та створити передумови економічного зростання на десятиліття вперед

Останні роки уряд працював над тим, аби подолати наслідки світової економічної кризи. Можу стверджувати, що певні досягнення у нас були – ми змогли забезпечити поступове відновлення промислових показників, стабільність національної валюти, уникнути проблем із соціальними платежами.

Втім нова криза спіткала Україну в період глобальних змін. Сьогодні створюються нові фінансові центри, з’являються неочікувані та потужні гравці у традиційних та нових секторах економіки, йде кардинальна перебудова системи міжнародної торгівлі.

Але цей збіг дає нам шанс створити оновлену, динамічну економіку нашої країни, яка успішно відповідатиме на зовнішні виклики. Ми вміємо адаптуватися під зміни навколишнього світу – й саме зараз отримуємо можливість використати це вміння.

Нашими головними конкурентними перевагами є потужний аграрний сектор, унікальний за своїми параметрами енергетичний комплекс та величезний потенціал розробки та впровадження високих технологій.

Аби розкрити ці можливості ми маємо модернізувати нашу економіку, підвищити рівень виробництв до сучасних світових стандартів, забезпечити зацікавленість інвесторів до України. Й тоді ми зможемо бути сильною та надійною ланкою всесвітнього ринку продовольства, учасником нових енергетичних мереж та експортером найпрогресивніших технологій, якими користуються громадяни усіх країн світу.

Ми прямуємо до економічної взаємодії з усіма можливими країнами та економічними союзами. Наш єдиний економічний вектор – вектор українських національних інтересів.

При цьому українська держава має однаково захищати інтереси як великого, так і малого і середнього бізнесу. Великі економічні конгломерати відіграють важливу роль у глобальному просуванні інтересів країни, але українці повинні мати беззаперечну можливість створювати власний бізнес та реалізовувати власні таланти та амбіції.

3. Знищити тотальну корупцію, яка має стати хворобою з минувшини

За підрахунками Федерації роботодавців України, корумпованість чиновників коштує нашій державі та її народу мінімум 160 мільярдів гривень щорічно. Ця фантастична сума є тим самим гальмом, яке стримує необхідний розвиток України. До того ж корупція стала неприємним елементом нашого іміджу в очах міжнародних партнерів, які хибно вважають, ніби хабарництво є українською національною характеристикою.

З огляду на масштаб корупції, я пропоную ввести суворі заходи із знищення цього ганебного явища. Рецепт простий – максимальна прозорість взаємодії між бізнесом та державою помножена на відмову громадян толерантно ставитись до спроб хабарництва. Україна має піти шляхом країн Південно-Східної Азії з точки зору спрощення та автоматизації державних послуг. Тільки таким чином, разом із жорстким покаранням для злодіїв, які посягають на економічні свободи українців, ми переможемо цей вкорінений вірус корупції.

4. Знизити податкове навантаження

За оцінками міжнародних аудиторських компаній, Україна й досі входить у десятку держав із найскладнішими податковими системами. Податкове навантаження становить до 44%. Недивно, що, за експертними даними, майже половина економіки залишається у тіні. Жоден уряд не знайшов у собі сил боротися із тиском на підприємців. Й тому сьогодні біля третини молодих українців у віці до 35 років працюють без жодного юридичного оформлення – як сучасні раби, що повністю залежать від волі роботодавця. Та й роботодавцям не позаздриш – адже половину зарплатного фонду вони мають віддавати в якості податків.

Немає більше можливості відкладати – ми маємо розірвати це замкнуте коло та ввести в Україні податкову систему, яка б стимулювала підприємництво та соціальну захищеність громадян.

5. Забезпечити широкі повноваження місцевих органів влади

Нові економічні умови диктують нову динаміку прийняття державних рішень – в першу чергу тих, що безпосередньо впливають на життя громадян українських регіонів. Й тому перерозподіл повноважень і можливостей між владним центром та владою у регіонах є тою дорожньою картою, за якою Україна рухатиметься у майбутнє.

Найвизначніші економіки світу демонструють пряму залежність успіху держав від сильного місцевого самоврядування. Починаючи від врахування культурних особливостей жителів того чи іншого краю та закінчуючи можливістю розпоряджатися зібраними податками, широкі повноваження регіонів є важелем розвитку цілих країн. Питання повноважень місцевих органів влади в Україні, їхньої відповідальності перед жителями (які безпосередньо контролюють можновладців) вже має перейти кордони риторичних суперечок. Єдиним джерелом влади в Україні є народ – і місцева влада має в першу чергу слугувати народові свого регіону.

Нагадаю, що боротьба за ефективний розподіл фінансових потоків з регіонів до центру, боротьба за право на власний голос та власну думку в свій час стали одними із головних причин розпаду Радянського Союзу. Ми маємо зберегти єдину Україну – і для цього мусимо дати сил місцевій владі.

6. Встановити нові соціальні стандарти

Україна має одне з найбільш соціально орієнтованих законодавств у світі. Але, як і багато вітчизняних законів, на жаль, ці норми існують лише на папірцях, на яких вони надруковані.

Частково це є проблемою неефективного державного управління. Частково – наслідком економічного занепаду. Я можу стверджувати – у разі зміцнення наших виробників та лікування економіки від її багаторічних хвороб, соціальні гарантії працюватимуть у повну силу.

Ми зможемо не тільки збільшити кількість робочих місць, які так потрібні ринку праці, але й забезпечити достойні заробітні плати та соціальні виплати українським громадянам. Зможемо гарантувати належний рівень медичного обслуговування та освіти – адже ці галузі не залежатимуть від тих копійчаних виплат, що сьогодні направляє держава, а опиратимуться на здоровий економічний комплекс. Українські лікарні перестануть лякати пересічних громадян й зможуть надавати їм сучасні, якісні послуги. А школи та виші, орієнтуючись на можливості та потреби української економіки, стануть надійним фундаментом успішного професійного життя випускників.

7. Добитися енергетичної незалежності держави та модернізувати її паливно-енергетичний комплекс

Технологічні можливості української енергетики є дуже високими у порівнянні з багатьма державами Європи. Втім, останні роки на розвиток ПЕК негативним, деструктивним чином впливають політичні суперечки та пов’язані з ними ринкові спекуляції. Вважаю, що енергетична незалежність є питанням безпеки будь-якої країни у XXI сторіччі, й тому пропоную рішучі дії щодо диверсифікації поставок енергоносіїв та встановлення обґрунтованих цін на них. Програми модернізації та економного використання усіх видів носіїв на українських виробництвах не тільки допоможуть знизити вартість вітчизняної продукції, але й суттєво вплинуть на екологію нашої держави.

Разом із тим, вважаю необхідним сприяти видобутку та виробництву енергоносіїв на нашій власній території, а також забезпечити безпеку інвестицій у паливному секторі. Таким чином ми зможемо зацікавити нашим ринком міжнародних інвесторів та створити конкуренте середовище – що завжди приносить позитивні результати споживачам.

Якщо ж Україна гарантуватиме свою надійність як транзитер енергоносіїв, ми отримаємо постійну та значну статтю прибутку національного бюджету.

8. Відстояти належну роль України у міжнародній спільноті та розвинути зв’язки зі світовими партнерами

Геополітичний вибір України, як показали події останнього часу, є питанням надзвичайної важливості не тільки для нашої власної країни, а й для усього Євразійського континенту – якщо не усього світу.

Вважаю, що зовнішній вплив не може визначати життєві інтереси українців. Саме тому наполягаю на тісній економічній інтеграції з Європейським Союзом та, водночас, розвитку торгівельно-виробничих зв’язків із Росією та країнами Митного Союзу, а також постійному розширенні географії наших економічних відносин по всій планеті.

Ми можемо та мусимо шукати нові ринки збиту нашої продукції, співпрацювати із окремими державами та міждержавними об’єднаннями над проектами у різних галузях промисловості. Це є наш історичний шлях – шлях держави на перетині цивілізацій. Це наша вища місія – підтримувати може й важкий, але життєво необхідний діалог із сусідами та партнерами здалеку.

Вірю, що з цим доленосним завданням ми з вами впораємось разом.

Шановні співгромадяни! Українці! Як ніколи раніше шляхи розвитку нашої держави є предметом палких обговорень у багатьох країнах. Але ми знаємо, що який би шлях ми не обрали, будувати його маємо самі. Тільки так ми дійдемо до тої економічно сильної, безпечної та поважної держави, яку роками кожен з нас малював у своїй уяві.

Настав час перетворити ці мрії, ці уявні малюнки у вражаючу реальну Україну.