ярош

Про кандидата

Дмитро Анатолійович Ярош (* 30 вересня 1971, м. Дніпродзержинськ) — український громадський діяч. Один з лідерів громадського руху Правий сектор. Лідер політичної партії «Правий сектор» та провідник націоналістичної організації «Тризуб».

У 1988 році закінчив СШ № 24 м. Дніпродзержинськ.
З листопада 1988 року включився у національно-визвольну боротьбу. Член НРУ з лютого 1989 р., член УГС з червня 1989 р. З жовтня 1989 р. по листопад 1991 р. проходив службу в армії.
У червні 1994 р. став членом-засновником всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери.
Керував Кам’янською чотою, Січеславським обласним загоном, Дніпровським куренем, Наддніпрянським кошем.
З 1996 по 1999 роки — Голова Центрального Проводу Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери.
З серпня 1999 по 2002 рік член Центрального Проводу, відповідальний за діяльність організаційних структур на Наддніпрянщині, та куратор зовнішньо-політичного відтинку діяльності Організації.
У 2001 р. завершив навчання на філологічному факультеті Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.
З 2002 р. Головний інспектор Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери, член Центрального Проводу.
З січня 2005 р. виконував обов’язки Голови Центрального Проводу.
14 серпня 2007 р. на VI Надзвичайному Великому Зборі Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери затверджений Головою Центрального Проводу.
У 2007 р. ініціатор створення та керівник Міжнародного Антиімперського Фронту.
14 жовтня 2010 р. на розширеній нараді Центрального Проводу склав повноваження Голови Центрального Проводу ВО “Тризуб” ім. С. Бандери.
З жовтня 2010 р. ініціатор створення та координатор єдиного Націоналістичного руху.
15 липня 2012 р. рішенням старшинської наради Організації проголошений Провідником “Тризубу”.
У 2009 році видав книгу «Українська революція: XXI століття».

Правий сектор
В кінці листопада 2013 року, під час Євромайдану у Києві, Дмитро Ярош був одним з ініціаторів створення громадського руху «Правий сектор» — об’єднання націоналістичних організацій та осіб для усунення так званого «режиму внутрішньої окупації» та звершення української національної революції.

Після загибелі 24 березня одного з координаторів «Правого сектору» західної України Олександра Музичко, Дмитро Ярош звинуватив МВС України у контрреволюційній діяльності та заявив, що відбувається тиск на Майдан та «Правий сектор». А також озвучив вимоги щодо відставки міністра МВС України Арсена Авакова та арешту працівників спецпідрозділу «Сокіл» винних у вбивстві.

Вибори Президента України 2014
8 березня на прес-конференції в Києві, Дмитро Ярош вперше заявив про намір балотуватися в президенти. Центральна виборча комісія України 1 квітня офіційно зареєструвала Дмитра Яроша, кандидатом в президенти на позачергових виборах 2014 року, як самовисуванця.

3 квітня на сайті Правого сектору та ЦВК була опублікована передвиборча програма Дмитра Яроша, яка складається з 10 пунктів, зокрема зупинення російської агресії та модернізація армії, наведення порядку в правоохоронних та судових органах, люстрація чиновників та подолання корупції, децентралізація влади та соціальні-економічні реформи.

Програма

Свобода! Справедливість! Добробут!
Ми маємо завершити Українську Національну Революцію. Наша головна мета – злам кримінально-олігархічних моделей і встановлення соціально орієнтованої держави з дієвим ринковим господарством та абсолютно новою ефективною структурою влади. Ми робимо європейський цивілізаційний вибір і дамо відсіч кремлівському неоколоніалізму.

Першочергові дії

1. Зупинення російської агресії
Збільшення утричі видатків на армію, її переозброєння
Відновлення ядерного статусу України
Налагодження співпраці з США та Великобританією як гарантами безпеки і територіальної цілісності України
Повна мобілізація, розгортання професійної армії, національної гвардії, територіального ополчення
Захист українського інформаційного простору – заборона трансляції антиукраїнських ЗМІ
Всебічна допомога кримськотатарському народу
Державна підтримка біженців, захист прав громадян України на окупованій території
Знищення російської агентурної мережі на території України, ліквідація усіх проявів сепаратизму

2. Наведення порядку, захист прав громадян
Оновлення особового складу силових органів
Забезпечення справжньої незалежності суддів
Широке запровадження інституту суду присяжних
Позбавлення прокуратури права вести досудове слідство
Створення муніципальної міліції та виборність шерифів
Надання права громадянам носіння вогнепальної зброї

3. Оптимізація державного апарату
Люстрація та атестація чиновників
Зменшення втричі та упрозорення роботи державного апарату
Запровадження електронного урядування і демократичних процедур

4. Пришвидшена економічна модернізація
Обмеження втручання держави в економічні процеси, зупинення втечі капіталів, збільшення бази оподаткування
Зменшення кількості податків до трьох – з доходів фізичних осіб (10%), з прибутку (7%), на інвестиційну діяльність (5%)
Енергетична незалежність через запровадження енергозберігаючих технологій, альтернативної енергетики, диверсифікацію джерел енергопостачання
Земля – найбільша національна цінність. Право власності на землю сільськогосподарського призначення матимуть лише громадяни України
Фінансування державою масштабних інфраструктурних проектів, створення нових робочих місць
Дієва антимонопольна політика, спрямована на обмеження економічного всевладдя олігархів

5. Подолання корупції
Спрощення процесу регулювання, мінімізація адміністративних процедур як основа боротьби з корупцією
Ухвалення закону про лобіювання, офіційна оплата прискорених процедур
Збільшення покарання за корупційні дії з довічним позбавленням права займати державні посади

6. Децентралізація влади
Розширення повноважень місцевої влади
Запровадження принципу формування бюджету – «знизу вгору»
Скасування обласних та районних державних адміністрацій, передача їх повноважень виконавчим комітетам обласних та районних рад
Оптимізація адміністративно-територіального устрою країни шляхом укрупнення громад та їх об’єднань
Модернізація села, першочергова розбудова його інфраструктури

7. Реформи в гуманітарній сфері
Розвиток національної освіти і науки як основи підвищення якості людського потенціалу країни
Забезпечення загальної безкоштовної середньої освіти на рівні кращих світових стандартів
Відродження системи професійно-технічного навчання на основі реальних потреб економіки
Сприяння розвитку інтернет-комунікацій та кібертехнологій
Залучення релігійних конфесій у процес духовного виховання молоді
Спортивно-патріотичне виховання молодого покоління, популяризація здорового способу життя
Подолання наслідків російського колоніалізму та комуністичного тоталітарного режиму

8. Зміни у соціальній політиці
Сприяння незалежним профспілкам, захист прав людей труда і найманої праці
Поступовий перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи
Встановлення граничного коефіцієнта розбіжності нижнього і верхнього рівнів пенсійного забезпечення
Всебічне сприяння самозайнятості громадян
Загальнодоступна некомерційна медицина за найвищими світовими стандартами, розвиток медичного страхування
Підтримки повернення на батьківщину громадян України та українців, які проживають закордоном

9. Екологічна безпека
Запровадження найвищих європейських стандартів екологічної безпеки задля збереження довкілля та генофонду українського народу
Прийняття спеціалізованих державних програм з відновлення українських лісів, річок, природних ландшафтів

10. Нові засади зовнішньої політики
Взаємовигідна співпраця із Європейським Союзом в рамках угоди про асоціацію
Забезпечення безвізового в’їзду громадян України на територію ЄС та офіційного працевлаштування в країнах ЄС
Взаємодія з НАТО та іншими структурами міжнародної безпеки з метою запобігання зовнішнім загрозам
Пріоритетна всебічна співпраця з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону Європи
Поглиблення торгівельно–економічного співробітництва з США, Китаєм, країнами Південно-східної Азії та арабського світу
Завершення демаркації та делімітації кордонів України

11. Прийняття нової Конституції
Засадничою ідеологією нової Конституції України має бути цінність людської гідності та прав людини
Підвищити статус громадянина України та ввести механізм позбавлення громадянства
Створити надійну систему стримувань, противаг і запобігання диктатурі на основі президентсько- парламентської моделі державного устрою.