rabinovich

Про кандидата

Вадим Зіновійович Рабінович (4 серпня 1953, Харків) — українсько-ізраїльський бізнесмен і громадський діяч, президент холдингу RC-Group і медійної Media International Group. Президент футбольного клубу «Арсенал» (Київ).
28 березня 2014 року зареєстрований кандидатом у Президенти України як самовисуванець.

2000 року створює компанію Media International Group (MIG), в яку увійшли видавничий будинок «CN-Столичные новости», газета «МИГновости» в Україні і «MIGnews» в Ізраїлі, тижневик «Деловая неделя». Натепер в холдинг MIG входить найстарша щоденна газета США «Новое русское слово» (з 2003) і радіостанція «Народная волна», політичний тижневик «CN-Столичные новости», щоденна газета «Столичка», діловий тижневик «DN-деловая неделя» — в Україні, «Московские новости» (з 2005) — в Росії, а також ізраїльська газета «МИГ». Холдингу належать декілька радіо- і телекомпаній і декілька інтернет-сайтів: Mignews.com, Mignews.com.ua, Migsport.com, NRS.com, DN.kiev.ua, CN.com.ua, ряд друкарських ЗМІ в Україні і Ізраїлі. Юрген Ротт в «Олігарху» із слів самого Рабиновича повідомляє, що в середині 2000 року в RC-Group в Україні входили рекламне агентство, видавничий будинок, інвестиційний-консалтингова фірма, фірма з виробництва напоїв, страхова компанія, підприємство дисконтних карт, фірма по торгівлі косметикою і ряд інших.
Влітку 2007 Вадим Рабинович придбав у Київської міської державної адміністрації футбольний клуб Арсенал (Київ). Після двох не дуже вдалих сезонів в січні 2009 року Рабинович продав клуб меру Києва Леоніду Черновецькому.
В липні 2013 року стало відомо, що Вадим Рабинович запускає інформаційно-розважальний канал «News Network», який отримав ліцензію на супутникове мовлення та має наміри відкрити кореспондентські пункти в містах-мільйонниках.

Програма

Шановні виборці!

 

Я почну викладення своєї програми з наступної обіцянки: — якщо ви оберете мене президентом, то через два роки я добровільно піду у відставку! Чому я це зроблю? З однієї простої причини: зараз Україну треба вивести з кризи — економічної та політичної. А коли Україна зійде з рейок кризи та хаосу, її мають повести вперед молоді лідери, нове покоління… І виборці знову мають вирішити, кого вони хочуть бачити на чолі держави!

 

Понад 12 останніх років я свідомо не брав участі у політиці – я мав усі можливості нею займатися, але не мав бажання брати в ній участь. Однак сьогодні Україна перебуває в дуже складних умовах і я вирішив, що в політику мають прийти нові люди — не ті, які там знаходяться вже понад 20 років, відтоді як Україна здобула незалежність. Нові люди мають вдихнути в країну нове життя – по-новому подивитися на її майбутнє.

 

Зараз, коли треба рятувати країну, почався процес люстрації. Так, люстрація потрібна — але потрібно прибрати з неї «людський фактор», інакше це знову породить корупцію, кумівство або принцип «революційної доцільності»…

 

Тому потрібно вибачитися перед усіма хорошими, мудрими людьми, які багато зробили для України… Вибачитися, потиснути їм руки — і заборонити обіймати державні посади всім, хто на тому чи іншому державному посту перебував протягом останніх 15 років! Заборонити балотуватися до Верховної Ради Україні всім тим, хто вже балотувався і був депутатом! У нас величезна країна! Ми знайдемо талановитих людей, готових працювати задля добробуту України! Якщо ми не відмовимося від цього шлейфу минулого, то знову все стане, як було.

 

Зараз головне — знизити рівень кипіння у суспільстві. Якщо хтось думає, що суспільство є консолідованим, то він не бачить, не розуміє або не хоче бачити того, що відбувається. Я вважаю за необхідне відновлювати економіку держави, а для цього потрібні професійні економісти, фінансисти, нові ідеї, а не політики, що прагнуть відкусити від державного пирога якомога більший шматок.

 

Отже, я беру на себе зобов’язання, якщо ви довірите мені, відкрити своїм прикладом дорогу новим людям в державному управлінні, а потім відійти у сторону!

 

Хочу окремо зупинитися на важливому аспекті — і відверто сказати про ще один рушійний мотив моєї участі в президентській кампанії.

 

Сьогодні у всьому світі Україну звинувачують в антисемітизмі, у ксенофобії. Багато західних ЗМІ та політико-експертних груп, попри очевидні факти, продовжують мусувати цю тему.

 

Я думаю, що сам факт того, що очільник Всеукраїнського Єврейського Конгресу на прізвище Рабінович має можливість балотуватися на посаду президента України, є найкращим доказом толерантності суспільства в Україні. Я б хотів, щоб наші діти і онуки побачили, що ми справді, як кажуть в Америці, живемо в суспільстві рівних можливостей.

 

Тому, якщо я дістану вашу довіру на виборах президента України, я докладу максимум зусиль для того, щоб кожен зміг проявити себе в реальному суспільстві рівних можливостей. І весь світ зрозумів: Україна — сучасна європейська держава, яка поважає права і свободи всіх своїх громадян!

 

Ні для кого не секрет, що зараз Україна розколота. Я вважаю, що на чолі країни мають стати люди, які перебувають в нейтральній площині. Особисто я не належу до жодної з партій! Нам сьогодні потрібні зважені, спокійні люди, які виведуть країну з кризи. Ці люди не повинні бути пов’язані схемами і зобов’язаннями перед політичними соратниками. Я взагалі вважаю, що жоден кандидат, який входить до тієї чи іншої партії сьогодні, не повинен очолити країну. Адже знову почнеться поділ України за мовним принципом, за територією, за бізнесом, за схемами. Людина, яка очолить Україну, не має бути політично заангажованою, а повинна стати компромісною фігурою, що перезавантажить країну!

 

А тепер — кілька принципових позицій моєї програми для якнайшвидшого виходу України з кризи.

 

— Держава Україна може і має стати «Швейцарією Східної Європи»… Що це означає? По-перше, використовуючи своє географічне розташування, Україна зобов’язана створити серйозну міжнародну банківську систему гарантій для капіталу. Для початку — перетворити окремі регіони на офшорні зони — такі, як у Швейцарії, наприклад, в кантоні Цуг, — в яких охочі (а їх буде достатньо!) зможуть реєструвати свої компанії. Адже по один бік від нас розташовані країни з досить складними режимами руху капіталів. З іншого — Захід закриває для таких капіталів вхід. Тому треба створювати офшорні зони зі спрощеною формою оподаткування. Подібні заходи забезпечили тій-таки Швейцарії колосальні доходи. Сьогодні практично весь світ, — враховуючи численний китайський, близькосхідний, — налаштований мати в нашій країні платформу для зберігання грошей. Але, наголошую, для цього повинна бути жорстка законодавча база, яка унеможливить найменший натяк на корупцію, і водночас — абсолютна свобода руху капіталу…

 

До такої України — «Швейцарії Східної Європи» — капітали потечуть і зі сходу, і з заходу, і з півдня, і з півночі…

 

— Україна повинна стати нейтральною державою, яка не входитиме до жодних військових блоків. Тут підійдуть приклади розвинених Австрії, Швейцарії. Але водночас в Україні обов’язково має бути своя армія — хоч і нечисленна, але високотехнічна, мобільна, дієва, здатна захищати свою землю! Обов’язково повинен бути дуже професійний і мобільний армійський кістяк, але на допомогу йому періодично мають приходити і резервісти, і призовники, які проходять початкову ступінь підготовки. Така система діє, наприклад, у Швейцарії, в Ізраїлі.

 

— Україна не потребує жодних позикових ресурсів. Ми абсолютно самодостатня держава. Просто не потрібно чекати допомоги ззовні, а треба самотужки створювати сильну і незалежну, а головне — економічно розвинену державу з високим рівнем життя людей. У нас є безцінний капітал — земля, до того ж, земля родюча і щедра. Українські чорноземи відомі на весь світ. Тільки от агропромисловий сектор у нас не розвивається. Що для цього потрібно? По-перше, відмовитися від використання старих технологій. Треба створювати спільні великі, я б навіть сказав, величезні агрокомплекси з використанням передових світових технологій. І тоді врожаї будуть, з нашою продукцією ми зможемо конкурувати на міжнародних ринках! Україна гостро потребує великого Земельного банку. Залучення землі — головного багатства України — у сферу першочергових реформ держави — це величезний потенціал, тому що до казни надходитимуть гроші, у селян з’являться робочі місця, а пенсіонери та люди, що живуть за рахунок соціальної допомоги, вчасно отримуватимуть від держави гроші. Земля України — це шлях до її процвітання в майбутньому!

 

— Україна має одну з найбільших діаспор у світі, але використовує її у власних цілях практично з нульовим коефіцієнтом корисної дії. Тому обов’язково треба законодавчо дозволити подвійне громадянство України для тих людей, які народилися в Україні, або їхніх нащадків, які прагнуть ідентифікувати себе як українців. Ми маємо широко відкрити двері побратимам і вихідцям з України, залучати їх не тільки особливими умовами в бізнесі, але й сприймати як активних співучасників побудови в Україні щасливого майбутнього. Особливе ставлення має бути до таких країн, як Канада, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Ізраїль, Португалія, Італія та інших, де розташовані найчисельніші українські діаспори. З ними потрібно спеціально працювати, докладати зусиль у всіх сферах діяльності. Це стосується і змін у роботі України в інформаційному просторі. Сьогодні ми програємо одну інформаційну війну за іншою. Повинні бути негайно створені канали та інші ЗМІ іноземними мовами для роз’яснення того, що відбувається в Україні.

 

— Необхідно приділяти більше уваги освіті, науці, новим технологіям. Потрібно дати молоді якомога більше можливостей вступати до вищих навчальних закладів, стажуватися у великих науково-технологічних центрах, спілкуватися зі студентством Європи та Америки. Саме молоде освічене покоління повинно працювати з передовими інноваційними технологіями. Ми маємо жити майбутнім, а не минулим. Не треба прагнути «наздогнати і перегнати Захід» або «сподобатися Сходу». Ми  — самодостатня держава. Потрібно тільки правильно розставити акценти. Жоден уряд нашої країни за ці роки не приділяв уваги освіті – кошти на неї завжди виділялися за залишковим принципом. Треба позбавлятися цього. Зараз потрібно дивитися в майбутнє, і не на десятиліття, а, як би пафосно це не звучало, в XXII століття.

 

І ще один важливий пункт моєї передвиборчої програми. Необхідно жорстке квотування: не менше третини посад у всіх установах повинні обіймати люди у віці до 30 років! Я домагатимусь цього з першого ж дня, якщо ви довіритеся мені.

 

— Не варто, звісно, забувати про те, що зараз між південним сходом і заходом України існує протистояння, яке протягом багатьох років заохочувалося політичними силами з метою отримання додаткових дивідендів на виборах. Для того щоб об’єднати країну, треба перейти до земельного устрою України, треба реально провести адміністративну реформу, передавши переважну частину прав на місця. Треба відмовитися від радянського атавізму – поділу на області за кількістю комуністів в окрузі (а саме так і відбувався за радянської влади поділ на області і райони). Землі мають згуртуватися у більші одиниці, їх може бути 6—7, максимум, так історично склалося в Україні. Як приклад, можна взяти Німеччину і Швейцарію, де законодавчі функції здебільшого передані на місця, в землі і кантони. З іншого боку, там існує і система сильного та ефективного державного управління, коли йдеться про загальнонаціональні інтереси. Якщо у нас на виборах перемогу здобуде якась одна політична сила, наприклад, зорієнтована на західну Україну, то вона одразу «затисне» південний схід, і навпаки. У такому випадку розкол країни неминучий. А нам треба об’єднувати країну, об’єднувати людей.

 

— Сьогодні, — знову ж, не без участі політиків — у нас склалася непроста ситуація з Росією. Але водночас треба розуміти, що тисячі українців живуть у Росії, тисячі росіян — в Україні. Так, можна знову побудувати нову «залізну завісу»… Ми вже це проходили. Її все одно не стало. Не потрібно забувати, що нас багато що пов’язує. Не треба розпалювати конфлікт, а потрібно докладати максимум дипломатичних методів, щоб міжнародна спільнота не визнала Крим у складі РФ, щоб Україна була єдиною і неділимою. Але робити це треба дуже дипломатично, чітко розраховуючи свої сили і зі знанням аргументів. Зараз, перед виборами, багато кандидатів і політиків активізуються і почнуть виступати з різноманітними радикальними гаслами, щоб заробити собі додаткові бали або голоси. Не варто піддаватися на це! Не варто, перебуваючи в стані ейфорії від створення, скажімо, Національної гвардії (що само по собі важливо!), кидати молодих неозброєних хлопців на танки або під ракети супротивника. Цього в жодному разі допустити не можна. Треба шукати мирні шляхи розв’язання конфлікту. Мудреці багатьох поколінь завжди закликали: навіть якщо останній аргумент на користь миру відкинутий — спробуй в суперечці або у сварці знайти ще один!

 

Це далеко не всі, але ті головні пункти моєї програми, з якою я йду на суд до вас.

 

Ми повинні стати країною із заможними громадянами, розвиненою економікою і вільним громадським суспільством, а для цього у нас є величезний потенціал. Ми повинні стати країною, де слова «корупція», «кумівство», «крадіжка», «збагачення будь-яким чином» мають бути викреслені з лексикону, а на їхнє місце прийдуть визначальні слова «працьовитість»,  «процвітання», «мир і злагода», «земля і люди»!

 

Мені важко підібрати слова, щоб окреслити мою найвищу ступінь віри в те, що Україна й усі її народи мають право на мрію жити в багатій, красивій, вільній країні, якою можна пишатися в світі! І я знаю, що нові і молоді, розумні люди здатні таку мрію втілити в життя! І заради тільки цього я готовий докласти всі свої зусилля, і заради тільки цього я і прошу підтримки вашими голосами!

 

Я обіцяю зробити все, щоб ми могли пишатися своєю країною, своєю Україною!